середу, 12 серпня 2015 р.





«Я все люблю в своїм краю: криницю, звідки воду пю,
Та повні гомону ліси, та дзвони срібної роси...
Я все люблю в своїм краю:
Найбільше матінку свою, ласкаву, радісну, єдину...
Люблю, як сонце, Батьківщину.»
(М. Сингаївський)

            На карті світу Україну відшукати нескладно. Ця древня земля лежить на південному заході Східно-Європейської рівнини – «проти сонця, головою до Чумацького Возу ( сузір’я Великої Ведмедиці), ногами до синього моря», як співали в старовину кобзарі та лірники, і населяє цю землю талановитий і стійкий народ з унікальною історичною долею, неповторними духовними якостями, прекрасною самобутньою душею й особливим характером, в якому степова волелюбність і непокірність поєдналася з європейською раціональною поміркованістю.
            Бути українцем – значить пишатися своєю Вітчизною. Красою української природи, древніми традиціями і мудрістю предків, найбогатшою культурною спадщиною.
            Бути українцем – значить розбудовувати справжню незалежну державу і духовно «повертатися» у родину народів Європи, виконуючи заповітну ирію багатьох поколінь український патріотів.
            Бути українцем – значить беззавітно вірити в Україну, як вірили в неї генії і безстрашні захисники українського народу.
            Тільки почуття любові й глибокої гордості за Вітчизну разом з твердою вірою в її світле та величне майбутнє, у святість цієї прекрасної землі дає кожному українцеві, незалежно від того молодий він чи сивий, чи живе він в Україні, чи в інших краях, право стверджувати: це моя країна, мій народ, моя Україна !
                        Бути українцем – само по собі вищий прояв патріотичму. Письменники, що писали українською мовою у 20 столітті, які стали жертвами «розстріляного Відродження», - це теж патріотизм.
 Пропоную вам Топ-8 проявів патриотизму в Україні за останні 100 років. 


1. Небесна сотня
До 18 лютого їх було дев’ять. 18-21 лютого – 86. після, від травм, які були отримані під час лютневого протистояння, загинуло ще 17 чоловік. Дорослі чоловіки і зовсім ще діти, в основному – жителя ЗахідноїУкраїни, герої «Небесної сотні» назавжди залишуться з нами, а їхній подвиг і через століття  жителі нової України – незалежні  не від Росії, не від ЄС – будуть пам’ятати як величезний прояв патріотизму.


2. Військові в АТО
            Подвиг  реального часу. Наші знайомі, друзі, колеги, діти воюють на Донбасі на цілісність України. За даними ООН, до середини лмстопада 2014 року на сході України 4132 чоловіка загинули, а ще 10 тисяч – поранені. Насправді ці цифри значно вищі, і, якщо не відбудеться дивая. В майбутньому кількість жертв буде зростати.




3. Помаранчева революіця.
            У порівнянні з теперішніми подіями Помаранчева революція виглядає як дитячий садок. Протягом трошки менше двох місяців, поки вона тривала,  ніхто не помер. Але хто знає, стався би Євромайдан, якщо не було б революції 2004 року ? ( яка, до речі, почалася в 20-х числах листопада). Саме ті, хто тоді були підлітками, до 2014 р.  перетворилися в досвітчених революціонерів.


4. Революція на граниті
            Зараз нереально уявити, що таке було повстати в 1990 році, проти СРСР, де прошепотіти про щось українське було неможливо, а про прояв патриотизму і поготів. Революція на граніті, яка продовжувалася з 2 по 17 жовтня 1990 року на Майдані Незалежності, була поавністю організована силами студенства. На той момент вона не мала аналогів в Європі,  адже «оксамитові революції» С хідної Європи в 1989 –мк проводили зрілі політики. Частина вимог протестувальників була виконана  урядом, і саме ця подія мала колосальний вплив на те, що через 10 місяців, 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення Незалежності України. Доречі, серед учасників Революції на граніті були люди, які і нині ведуть активне політичне життя: Олесь Доній, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Олег Тягнибок, Анжеліка Рудницька, В’ячислав Кириленко, Олександр Ірванець, Вахтанг Кіпіані та інші.


5. Українська повстанська армія.
            Вона виникла в 1943 році як бойовий підрозділ Організації українських націоналістів, під час Другої  світової війни. УПА була єдиною, яка воювала проти всіх виключно за незележність України. У полон ніхто не здавався живим – рівень самогубств серед учасників УПА був дуже високим. Великі бої між УПА під керівництвом Тараса Чупринки – Шухевича та радянськими військами розгорнулися в 1945-1947 роках. Аби зламати супротив, більшовики склали  окремий договір з Польщою і Чехословаччиною і спільними зусиллями нанесли ніщівний удар по українським повстанчим силам. Останні із доблесних вояків УПА вийшли з «криївок» лише у 1991 році.


6. Бій під Базаром.
            Частина другого Зимового походу Армій Української Народної Республіки, також відомого як «Листопадовий рейд», який пройшов у жовтні-листопаді 1921 року і став останньою спробою українських національних сил завоювати незалежність України в 1917-1921 роках. Активні дії повстанських загонів були направлені на те, аби неуможливити вивіз продовольства з України в Росію, і тим  самим врятували населення від голоду ( бо як раз зимою 1921-1922 років в Україні стався перший голодомог, спровокований більшовиками).  Бій під селом Базар Житомирської області стався 17 листопада 1921 року. В ході бою з більшовиками отримала поразку Волинська група Армій УПА під командуванням геренала –хорунжого Юрія Тютюнника ( у складі біля 1000 чоловік). Сили ворого у 40 разів були більші сил повстанців. «Червоні» вбивали виснажених, поранених бійців УНР. Сучасні історики вважають, що «Листопадовий рейд» не мав шансів на успіх, а був виключно проявом патриотизму.


7. Бій під Крутами.
            22 січня 1918 року Центральна Рада на Софійському майдані оголосила Четвертий Універсал, де Україну було проголошено незалежною державою. Аби відстояти цю саму незалежність, Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським відправила на фронт – Київ тоді з усіх боків  оточили більшовики – Студенський Курінь. У ньому було приблизно чотириста київських студентів, які  і пішли на перший і останній в своєму житті бій під Крутами 29 січня 1918 року, в 130 кілометрах від Києва. Бій з армією Муравйьова , яка мала чотири тисячі  бійців тривав п’ять годин. Всі українські бійці загинули ( або були взяті у полон і вбиті). І назавжди війшли в історію України як герої. Саме тому правда про бій під Крутаи десятиліттями замовчувалася, і тільки в 2006 році на залізничній станції Крути було відкрито Меморіал пам’яті героїв Крут. Вважається, що саме завдяки героїзму українських студентів під Крутами більшовиків вдалося затримати на декілька днів, що дало можливість тодішній українській владі підписати Брест-Литовський мирний договір. Правда, врятувало Україну від більшовиків це ненадовго...


8. Українські Січові Стрільці.
            УСС, або усуси – єдина українська національна воєнна формація у складі австро-угорської армії під час Першої світової війни. У складі УСС були добровольці ( в кількості 2 тисяч чоловік), які відгукнулися на заклик Головної української ради в серпні 1914 року. Січові Стрільці стали першими українськими військовими у Східній Європі після битви під Полтавою 1709 року, тому мали велике значення для  формування українського патриотизму. Саме УСС стали попередниками всіх  наступних патріотичних рухів в Україні.

Що таке патріотизм : особистий досвід

Святослав Вакарчук, музикант, лідер групи «Океан Ельзи».

«Патріотизм – це певною мірою суміш гордості і страху. Гордість за те, що твоя країна і ти персонально в ній досягнули, а також підсвідомий страх втратити ці досягнення. А ще - готовність за будь-яку ціну захищати її здобутки. Патріотизм має грунтуватися на реальних речах, він не може бути виключно емоційним. Країну люблять не за те, що ми в ній народилися, а за те, що вона зробила нас тим, ким ми є».

Дмитрий Гордон, журналист, писатель, общественный деятель

«Патриотизм (не путать с национализмом) – это любовь к своей Родине. Ну, это в целом. А говорить хотелось бы как раз о частностях. Любовь к своей семье, к друзьям – тоже. К местам, которые помнят тебя маленьким, и  к тем, где ты был счастлив. И. привязанность к любимой работе – это тоже патриотизм. И слезы после победы любимой футбольной команды, и последний ночной троллейбус. И первый снег, и багряно-красный закат. И запах вокзала. И спектакль с Богданом Ступкой, и домик Булгакова и еще много-много всего, без чего тебя нет. А еще патриотизм – это когда не бьют себя в грудь и обо всем выше перечисленном не кричат, а несут это все в себе, тихонько. Чтобы не расплескать…»

Ирина Довгань. Патриот из Донецкой области

«Патриотизм – любовь к своей земле и к своему народу. Патриотизм – это когда в сложной ситуации человек способен поставить интересы своей страны выше, чем свои.

Матеріали з електронного видання Гордон





                                                           До зустрічі ! Ваш Каштанчик